понеділок, 21 травня 2012 р.

Конференцію провели. Проблемні орієнтири виставлені


Виступ психолога Ілони Тимчук
 12 та 13 травня у приміщенні Палацу Сапєг, що у центрі міста за адресою вул. Коперника 40а, відбулась науково-практична конференція на тему «Вплив різних видів народної творчості на формування дитячого світогляду. Досвід та практика» за участю педагогів, психологів, народних майстрів та громадських активістів. Захід організували і провели оргкомітет ЛОМГО «Клуб толерантності» та Конгрес національних громад України за підтримки Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка та Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Програма заходів містила окрім доповідей презентацію яворівської народної іграшки, відвідини святкувань до Дня матері та виставки "Дитячий світ". Важливим елементом конференції буде неформальне спілкування зі старими та новими друзями, обмін досвідом та професійною інформацією. Конференція набула статусу міжнародної завдяки гостям, які зацікавились темою конференції та прибули з столиці Молдови Кишиневу. Присутні були гості і з усіх регіонів України – з Києва, Харкова, Маріуполя. Без сумніву, найбільший досвід у царині застосування етнопедагогічних методик виховання дітей представила львівська частина учасників. «Етнопедагогічні основи виховання сучасної середньої школи. Теорія і практика» - так називалась моя доповідь. В ній була подана інформація про виникнення термінології науки «етнопедагогіка», історичні віхи, стан справ у сучасні середній освіті. Також представлена робота Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка, у якій я маю честь працювати заступником директора, у напрямку етнопедагогічних технологій.
Роксоляна Падус з презентацією роботи у 

Львівській гімназії ім. В.Стуса

Окрім представника адміністрації Класичної гімназії, своїм величезним досвідом роботи з народознавчим матеріалом поділилась п. Роксоляна Падус заступник директора Львівської гімназії міжнародних відносин ім. В.Стуса. Чудова презентація про різноманітні напрямки етнопедагогічної роботи захопила учасників конференції та стала чудовим акордом другого дня.

Важливим виступом була доповідь дитячого психолога з Києва Анни Ленчовської, яка розповіла про особливості психологічних впливів народної творчості на дітей різного віку та певного регіону проживання. Також цікавим було представлення педагогічного досвіду роботи за методикою «занурення у культуру», яка розроблена фахівцями Конгресу національних громад України та впроваджується вже понад 10 років у Міжнародному проекті літніх оздоровчих дитячих таборів «Джерела толерантності». В основі методики лежать етнопедагогічні принципи, поєднані з складною моделлю конструювання соціальних стосунків в умовах дитячого табору.

Про всіх доповідачів, нажаль, ми не зможемо написати у нашій статті. Всі доповіді у повному вигляді будуть представлені у віснику конференції, виготовлення якого заплановане на 2-гу декаду червня та буде надіслане всім учасникам та зацікавленим особам.

Остап Сойка представляє власні вироби
 - яворівські забавки

Родзинкою заходу стала презентація автентичної львівської дерев’яної іграшки – яворівської забавки двох народних майстрів – Остапа Сойки та Оксани Когут. Вони не тільки розповіли про історію та особливості даного виду народної творчості, але й поділились своїми враженнями від роботи над прикрашанням цьогорічної новорічної ялинки у Ватикані. Цікавим був той факт, що й особиста ялинка Папи Римського у папських садах була прикрашена яворівськими ангеликами, кониками, пташками, хоча це спочатку і не планувалось. Проте позитивний та гармонійний яворівський розпис по дерев’яній іграшці прийшовся до смаку Ватиканським духовним особам. У своєму виступі народні майстри підняли проблему, пов’язану з байдужістю української влади до даного питання. Вони розповіли про відсутність жодної підтримки, вимушеність працювати на голому ентузіазмі та жертовності. Також вони подякували за можливість участі у цьому не обтяженому владою заході.

Продовжуючи цю думку про зацікавленість владою у подібних заходах, то нажаль всі учасники дійшли висновку, що чиновники не зацікавлені у проведенні наукових чи інших інтелектуальних заходів. Все, що не «спустили з гори», не цікавить владоможців. Така прикра практика недалекоглядної державної політики, без усякого сумніву, вже поставила під загрозу розвиток української культури та запустила небезпечний процес, що призведе до майбутньої культурної деградації молоді, які зараз ще є дітьми і учнями шкіл. Приємним виключенням у нашому випадку стала організаційна допомога Головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації в особі Савчина Ю.В., який із зацікавленням сприйняв ініціативу громадської організації та допоміг з контактними телефонами деяких центрів творчості учнівської молоді, а  також організував інформаційну підтримку заходу.    

Підсумковим обговоренням конференції стали наступні напрямки роботи, запропоновані у доповідях:
1. Створити сучасну систему етнічної соціалізації учнівської молоді, в яку включити:
·форми і методи роботи, спрямовані на повнокровний розвиток національного самоусвідомлення та сталої національної ідентичності.
На майстер-класі
·суворе дотримання пріоритетів прав і свобод людини, повагу прав всіх етносів, які проживають в Україні, принципів демократії і правової держави; поважне і терпиме ставлення до принципів і програм громадських організацій, релігійних громад та етнокультурних об'єднань, що діють в рамках Конституції і законодавства України;
·турбота про національно-культурну єдність і цілісність держави, любов до Батьківщини, повагу і шанування державних символів;
·згуртування українського суспільства на основі досягнення національно-культурних надбань українського народу і світової культурної спадщини.
2.  Використовувати у етнопедагогічній діяльності сучасні дидактичні засоби, інтерактивні форми навчання, педагогічні інновації, які б формували у дітей особистий етносоціальний досвід. Залучати всі види соціокультурної творчості (народне мистецтво, літературу, кіно, музеї  та ін.)
3. Враховувати безперервність та відповідність етнопедагогічних впливів у виховному процесі для різних груп дітей.
4. Налагодити подальше системне наукове вивчення проблем етносоціального виховання в умовах глобалізації та модернізації суспільства, а так само осмислити й удосконалювати процес етнічної соціалізації дітей і підлітків на основі останніх досягнень педагогічної теорії та практики.  З цією метою створити громадське об’єднання під умовною назвою «Лабораторія етнопедагогічних технологій», яка б акумулювала сучасний досвід розрізнених напрямків роботи ентузіастів, та пропонувала ширшій аудиторії шляхом різноманітних форм популяризації етнопедагогічних принципів та методик свою роботу.

понеділок, 7 травня 2012 р.

УВАГА! ЗМІНИ У ПРОГРАМІ ФЕСТИВАЛЮ!


Минулого четверга на засіданні оргкомітету ІІ Дитячого фестивалю народної іграшки та у суботу на зборах Клубу толерантності було прийнято рішення про суттєві зміни в проведенні проекту. Дитяча складова Фестивалю і найбільш технічно складна виявилась не готовою. Т.б. через низку об'єктивних причин оформити цілий проспект центральної частини міста Львова у стилі дитячого казкового містечка виявилось неможливим до дати проведення. Відсувати дату далі неможливо, адже починається період підготовки фанзон Євро-2012. Найімовірнішою датою є 1-а декада вересня. Але у проведенні науково-практичної конференції за участі науковців, педагогів, психологів та народних майстрів змін не відбулось. 12 та 13 травня у приміщенні Палацу Сапєг, що у центрі міста, оргкомітет та учасники конференції не тільки обговорять тему конференції«Вплив різних видів народної творчості на формування дитячого світогляду: досвід та практика», але й обговорять проблемні моменти самого фестивалю. Програма заходів передбачає виставку-ярмарок народної іграшки, відвідини святкувань до Дня матері та виставки "Дитячий світ". Важливим елементом конференції буде неформальне спілкування зі старими та новими друзями, обмін досвідом та професійною інформацією.

середу, 4 квітня 2012 р.

ІІ Фестиваль відбудеться!


ІІ Дитячий фестиваль народної іграшки відбудеться 12-13 травня 2012 року, у Львові, на пр. Шевченка до Дня матері. Спеціальні павільйони з дерева, які виготовлять народні умільці, та святкове вбрання проспекту змінять обличчя центральної вулиці Львова з урбаністичної зони крутих авто на дитячий майданчик для народних забав та майстер-класів народних мистецтв.
Метою фестивалю є:
·     привернути увагу громадськості до одного з надбань національної культурної спадщини України і Львівщини зокрема, якою є традиційна народна іграшка – дерев’яна яворівська забавка, вироби з соломи, шкіри, кераміки, мотузки та тканини;
·     популяризувати народні ремесла та мистецтво серед мешканців Львова, гостей міста та туристів, які відвідуватимуть Львів в літній період і напередодні Євро-2012;
·     під час науково-практичної конференції «Вплив різних видів народної творчості на формування дитячого світогляду: досвід та практика» розробити та запропонувати широкій аудиторії комплексні педагогічні та психологічні рекомендації щодо виховання у дітей та молоді засобами етнопедагогіки національного світогляду, ефективних впливів на формування у них української  ідентичності.

Проведення заходу також має на меті привернути увагу до таких важливих проблем як екологія іграшки та етнічні аспекти рухової активності і масових народних забав. Адже відомим є той факт, що не всі іграшки є безпечними для здоров’я дітей особливо молодшого віку. Більш з тих, що надходять у продаж, визнаються як такі, що можуть викликати алергічні реакції та навіть привести до отруєння дітей. Народна ж іграшка виготовлена з природних матеріалів, які фактично не оброблені жодними агресивними хімічними речовинами, лише пофарбовані екологічно чистими фарбами за давніми українськими технологіями. Окрім того є забутими традиційні для українського народу автентичні народні забави та ігри, які належать до фізичної культури та виховання, маючи також і змагальний компонент. 
Трохи згадаємо історію забавкарства на Галичині.
Традиція Яворівського забавкарства сягає далекого середньовіччя. Однак письмові згадки про цей промисел з’являються у 17-му столітті. У Яворові вже у 19-му столітті зафіксовано 89 родин, які разом виробляли у рік близько 3 тисяч іграшок. Цікаво, що у той час Яворівські умільці окрім традиційних іграшок намагались виготовляти забавки на зразок привезених з-за кордону. У 1896 році на виставці у Яворові демонструвались іграшкові швейна машина, млин, поїзд. І саме у цьому році місцева  влада відкрила Забавкарську школу.  До кінця року у ній навчалось аж 36 учнів. На потреби школи виділили будинок і кошти для придбання обладнання та інструментів. Неодноразово іграшки, виготовлені майстрами та учнями школи, експонувались на виставках міського Промислового музею у Львові у 1903 р, у 1907 р. – на виставці іграшок та їх проектів з Німеччини та Чехії, у 1908 р. – на виставці у Штутгарті та Карлсруе. Усередині минулого століття яворівська іграшка та її традиції занепали, однак не зникли.
Їх відродили у Івано-Франковому, у Художньому професійного-технічному училищі №14, де навіть запровадили спеціальність «живописець, художник розмалювання по дереву».
Організатори ІІ Міського дитячого фестивалю народної іграшки провели в період 2008-2011 р.р. чотири майстер-класи з народних ремесел для дитячої аудиторії та розробили нову концепцію подібних заходів спеціально для фестивалю. Це майстер-клас на тему «Зроби іграшку для себе з батьками». Ідея полягає у тому, щоб народний майстер надав заготовки дітям і батькам, які впродовж фестивалю «доведуть» до завершення дитячу іграшку – розпишуть, склеять, зв’яжуть (сплетуть) та ін. Весь процес буде проходити під наглядом народних майстрів-забавкарів та за їх керівництвом. Іграшка залишається в дарунок дитині.
Для майстер-класів будуть встановлені тимчасові намети типу шатро, обладнані столами та стільчиками, придбані всі необхідні матеріали для роботи дітей з батьками. Впродовж свята планується виставка-продаж виробів народних майстрів Львівщини. Всі учасники візьмуть участь у конкурсі найкращої дитячої власноруч зробленої іграшки на фестивалі „Це я зробив з батьками!”
Захід супроводжуватиметься аудіо супроводом та буде музично оформлений записами українських виконавців народної та сучасної музики, виступами народних колективів Львівщини.
  Під час фестивалю буде проведена науково-практична конференція «Вплив різних видів народної творчості на формування дитячого світогляду: досвід та практика» за участю провідних спеціалістів з проблематики дитячої психології та етнопедагогіки, народних майстрів, викладачів спеціалізованих навчальних закладів та керівників профільних державних установ.  Комплексні педагогічні та психологічні рекомендації щодо виховання у дітей та молоді засобами етнопедагогіки національного світогляду, ефективних впливів на формування у них української ідентичності та підтримка психологічного здоров’я будуть викладені у друкованому віснику конференції.
Підсумки  ІІ Дитячого фестивалю народної іграшки будуть висвітлені в ЗМІ та під час прес-конференції в одному з інформаційних агентств міста.
Запрошені делегації з різних міст України. Очікувана кількість учасників і гостей фестивалю впродовж 2-х днів більше 7000 осіб (враховуються статистичні показники минулого року у Шевченківському Гаю, де І Дитячий фестиваль народної іграшки відвідало більше 2000 осіб при відсутності рекламної компанії).

С.Хараху

понеділок, 30 січня 2012 р.

Майстер-клас української забавки отримав визнання!

25 січня в Національному музеї (просп. Свободи, 20) відбулося підбиття підсумків ІІ міського конкурсу на кращу творчу пошукову роботу «Біля витоків української незалежної держави».
Конкурс проводився  впродовж жовтня-листопада 2011 року серед учнів та педагогів загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова з метою національно-патріотичного виховання учнівської молоді, виявлення та розвитку творчих здібностей школярів, повернення з небуття забутих імен українських політиків, митців, мистецтвознавців, музикантів (http://www.city-adm.lviv.ua/news/ culture/16771-u-lvovi-pidibjut-pidsumki-konkursu-bila-vitokiv-ukrajinskoji-nezalezhnoji-derzhavi) .

На конкурс приймалися індивідуальні та колективні роботи відповідної форми. Для учнів це мав бути твір (прозовий, віршований), дослідження-реферат чи міні-екскурсійний маршрут; для педагогів - сценарій виховного заходу, розробка уроку чи розробка екскурсійного маршруту.
Загалом на конкурс надійшло 80 робіт із 72 навчальних закладів Львова.
Конкурсанти подавали роботи у шести тематичних напрямках:
•    «Розспівана Україна» - дослідження життя та діяльності видатних діячів науки, культури, музики, мистецтва ХІХ – ХХІ століття та видатних митців сучасності;
•    «Мій край, моя історія жива» - дослідження, присвячені визначним подіям боротьби України за Незалежність протягом ХХ століття (національно-визвольні змагання, Листопадовий Чин, події ІІ Світової війни тощо);
•    «Духовні велети України» - роботи, присвячені лідерам політичного становлення Незалежної України, політикам сучасної України, героям національно-визвольних змагань, громадським  діячам;
•    «Я на Україну полечу…» - дослідження, які розповідають про видатних діячів української діаспори – політиків, літераторів, поетів, що творили за межами рідного краю з моменту її виникнення і до сучасності;
•    «Гордість і слава у бронзі та в камені» - роботи, присвячені видатним пам‘яткам архітектури та мистецтва, створеним українськими авторами на території рідного краю у ХХ-ХХІ столітті;
•    «Україна вишивана» - дослідження, присвячені етнографічним традиціям рідного краю, історії народної вишивки, різьби, іншим народним промислам.

Саме в останній номінації підготував свою роботу заступник директора Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка, голова оргкомітету ІІ Дитячого фестивалю народної іграшки  Сергій Хараху. Тема роботи  «Методика проведення майстер-класу з розпису дерев’яної іграшки у стилі яворівської забавки». Робота ніби підсумувала весь досвід проведення майстер-класів та культурознавчих занять автора за період участі у міжнародних проектах Конгресу національних громад України, зокрема дитячого табору «Джерела толерантності», організації виховних заходів у Класичній гімназії, окремих громадських заходах подібного спрямування. І зрозумілим була позиція автора всебічно популяризувати народні ремесла серед дітей та молоді як безмежного джерела творчості та натхнення, дієвого елементу у складному механізмі формування ідентичності сучасних дітей і підлітків.

Компетентне журі з істориків, мистецтвознавців, працівників музею оцінило подані на конкурс матеріали і робота Сергія Хараху отримала ІІІ місце у категорії педагогічних працівників.
В своєму слові до присутніх наприкінці нагородження Сергій Хараху подякував оргкомітету конкурсу «Біля витоків української незалежної держави» зокрема Ірині Рибак, яка представляла міську владу та управління освіти Львова, та закликав як владу так й усіх присутніх докладати зусиль у виборюванні права української культури на гідне місце у яскравій палітрі європейських культур та протистояти новітнім процесам спотворення історії рідної землі.